Klod
"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Дмитро Лазуткін

пора тривка мов імена загиблих
і вздовж кордону - тягнеться трава…
я вигадав тебе на перший видих
на другий – я відчув твої слова
ніхто не знав – де згуба а де зрада
прицілом поєднавшись мов хрестом
листок здригався
зависав
і падав
бездомний пес крутив своїм хвостом
і ця країна що м’яка як глина
і зорі що у темряву течуть...
на пагорбі примарилась дитина
вона прозора і її не вб’ють
все знаючи – розділиш дні і ночі
навпомацки ітимеш - крок у крок…
ти обіцяв я вірив
Авва Отче
лови мене на зламаний гачок
я – твоя риба
я – за течією
в осінньому тумані край доріг
вимолююся правдою твоєю
і витікаю цівкою з-під ніг
але такі страшні тепер світанки
така непевна між краплин хода
що ранами вимірюються ранки
що кров’ю напивається вода
і щось таке беззахисне між нами
звивається в осінню каламуть
і тіні сновигають блокпостами
закурюють і мовчки далі йдуть

@темы: вірш дня, улюблене, центр української культури